Home » Проектування СКЗ » Застосування СКЗ при реконструкції діючих СЗ
Фев
08

Особливості застосування систем краплинного зрошення при реконструкції діючих зрошувальних систем

Сергій Усатий Інститут гідротехніки і меліорації

Значна територія України знаходиться в зоні нестійкого та недостатнього зволоження, тому ефективне землеробство реалізується лише за умов зрошення, особливостями якого є переважне застосування дощування. В результаті цього більшість побудованих зрошувальних систем мають широку мережу магістральних й міжгосподарських каналів та закриту зрошувальну мережу з широкозахватною дощувальною технікою.

Високий технічний рівень зрошувальних систем у поєднанні із застосуванням прогресивних методів управління водорозподілом та поливами і досить високим рівнем агротехніки забезпечували високу та сталу продуктивність зрошуваного землеробства (Ромащенко М.І., 2000, 2001 рр.).

Для підтримання елементів зрошувальних систем у робочому стані необхідно щороку відновлювати не менше 5% площі зрошуваних земель шляхом реконструкції та виконання в повному обсязі експлуатаційних заходів (Ромащенко М.І. 2007 р.).

У зв’язку з скороченням обсягів фінансування на ремонтно-експлуатаційні роботи та реконструкцію зрошувальних систем їх технічний стан значно погіршився. Відповідно погіршення технічного стану зрошувальних систем спричиняє щорічне скорочення обсягів проведення поливів, що в свою чергу зменшує екологічну надійність функціонування зрошувальних систем.

В основному незадовільний технічний стан зрошувальних систем спричинений незадовільним станом внутрішньогосподарської мережі та відсутністю дощувальних машин (Ромащенко М.І., Сніговий В.С., Шевченко О.В., Балюк С.А., 2006 р.).

На сьогоднішній день стан зрошення в Україні, згідно даних Держводгоспу характеризується припиненням темпів скорочення площ поливу та парку дощувальної техніки, але технічний стан зрошувальних систем вимагає значних об’ємів ремонтно-відновлювальних робіт і здійснення реконструкції.

Нині у світі головні зусилля в галузі іригації спрямовано на реконструкцію та модернізацію зрошувальних систем (ЗС), підвищення ефективності зрошення, заощадження водних ресурсів, охорону довкілля. Підвищення продуктивності зрошувальних земель через покращення якості функціонування діючих ЗС, зокрема і максимальне залучення водокористувачів до участі в управлінні зрошувальними системами (Ромащенко М.І., Балюк С.А., 2006 р.).

Першопочатковим завданням зрошення земель є покращення властивостей ґрунтів і підвищення їх родючості, застосування  прогресивних екологічно безпечних водозберігаючих технологій і режимів та  пов’язаних з ними типів і конструкцій зрошувальних систем. Тому одним з ефективних заходів для збереження поливних площ є реконструкція закритої зрошувальної мережі з застосуванням мало ресурсно- та енергоємних технологій та способів поливу. До таких відносяться технології та технічні засоби мікрозрошення, що застосовуються для поливу овочевих, цінних технічних культур, садів, ягідників, виноградників.

Розширенню площ поливу на діючих зрошувальних системах не забезпечених поливною технікою можуть сприяти системи мікрозрошення. Подальше розширення сфери застосування способів мікрозрошення (краплинного, мікродощування) з появою систем сезонно-стаціонарної та сезонної дії у поєднанні із загальновизнаними перевагами мікрозрошення (значна економія води та електроенергії, висока екологічна безпечність, істотне підвищення продуктивності, високий рівень автоматизації тощо) дають підставу вважати, що за умови економічної кризи, саме системи мікрозрошення є чи не єдиними об’єктами нового будівництва.

Основними перевагами, систем мікрозрошення, окрім своїх основних,  при реконструкції зрошувальних систем є:

- можливість монтажу на будь-якій площі, з різною конфігурацією ділянки та ухилом;

- можливість влаштування водозабору у будь-якому місці відкритого каналу, а на закритій зрошувальній мережі — під’єднання до будь-якого водорозбірного вузла (гідрантів з стояками);

- системи мікрозрошення сезонної та сезонно-стаціонарної дії мають можливість змінювати своє місце розташування в залежності від польової сівозміни.

Висновки

Отже, при реконструкції та технічному переоснащенні наявних зрошувальних систем з метою їх збереження та забезпечення сталого і ефективного використання зрошувальних земель поява у складі існуючих закритих дощувальних систем ділянок з мікрозрошенням, сприятиме поліпшенню режиму їх роботи завдяки використанню систем мікрозрошення як резервних площ поливу при відключенні дощувальних машин та надасть можливість залучення більшої кількості водокористувачів до управління зрошувальними системами.

Крім того, застосування у складі закритих дощувальних систем ділянок з краплинним зрошенням дозволить зменшити затрати на влаштування систем мікрозрошення, а отже пришвидшить строк їх окупності.

Посилання

Балюк С.А., М.І. Ромащенко Наукові аспекти сталого розвитку зрошення земель в Україні.  – К.: Національний науковий центр «Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського» УААН; Інститут гідротехніки та меліорації УААН, 2006. – 32 с.

Ромащенко М.І. Сталий розвиток меліорації земель – основа стабільності сільськогосподарського виробництва в умовах посухи. В кн.: Наукові основи землеробства в умовах недостатнього зволоження. – К.: Аграрна наука —  2001. – С. 71-75.

Ромащенко М.І. Наукові засади розвитку зрошення земель в Україні на сучасному етапі // Труди міжнар. науково-практичної конференції «Сучасні проблеми охорони довкілля, раціонального використання водних ресурсів та очистки природних і стічних вод» (23-27 квітня 2007 р. м. Миргород). – К.: Товариство «Знання України». – 2007. – С.135-138

Ромащенко М.І., Балюк С.А. Зрошення земель в Україні. Стан та шляхи поліпшення. –К.: Світ, 2000. – 114 с

Ромащенко М.І., Сніговий В.С., Шевченко О.В., Балюк С.А. Техніко-технологічні засади відновлення зрошення в Україні // Меліорація і водне господарство. – 2006. – Вип. 93-94. – С. 21-33.

Коментувати