Home » Відкритий грунт » Краплинне зрошення кукурудзи та сої
Сен
03

Краплинне зрошення кукурудзи та сої: особливості технології та перспективи застосування

Михайло Ромащенко, директор, д.т.н., академік НААН України,
Андрій Шатковський, заст. директора з наукової роботи, к.с.-г.н., с.н.с.,
Юрій Черевичний, завідувач лабораторії технологій зрошення сільськогосподарських культур,
Інститут водних проблем і меліорації НААН України,
Володимир Удовенко, директор, к.т.н., с.н.с.,
Олексій Галемін, м.н.с.,
Кам’янсько-Дніпровська дослідна станція ІВПіМ НААН України

Відомо, що в останні роки в Україні спостерігається значне підвищення інтересу сільгоспвиробників до вирощування кукурудзи і сої. Основні фактори, які сприяють цьому, це, звичайно, економічні чинники — зростання закупівельних цін, зростаючий попит на світовому ринку та кліматичні зміни – поступове зростання температурного режиму. В зв’язку з цим, згідно офіційних статистичних даних (статистичний бюлетень «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай за 2009-2012 рр.»), в усіх 25 регіонах України за останні 4-5 років значно розширилось кукурудзяне і соєве поле (рисунок 1).


Рисунок 1 – Динаміка зростання посівних площ кукурудзи та сої в Україні за 2009-2013 рр. та прогноз* на 2017 рік.
Стосовно кукурудзи, можна також відмітити, що Україна за цей час впевнено ввійшла до трійки світових лідерів з експорту зерна за рахунок не лише збільшення площ, а й врожайності культури: з 2,75 т/га у 2000 р до 6,45 т/га у 2011 р. Проте, вже у 2012 р. середня врожайність різко знизилась – до 3,95 т/га. Причини всім відомі – відсутність продуктивних опадів протягом вегетаційного періоду, а як наслідок – тривала ґрунтова і повітряна посухи. Особливо у цьому плані постраждала зона Степу та південна частина Лісостепу. Для прикладу: у зоні Полісся і Центрального Лісостепу (Волинська, Рівненська, Тернопільська, Житомирська області) зібрали по 6,52-7,55 т/га, у той час як середня врожайність зерна у заліковій вазі у Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській областях склала всього 1,75 т/га. Як наслідок, у південному регіоні десятки тисяч гектар зернової кукурудзи вимушено збирали як силосну.
Єдиним і кардинальним вирішенням проблеми, а вважайте – усуненням фактору, який знаходиться в мінімумі, є штучне зволоження – зрошення. Традиційно зрошення кукурудзи проводять за допомогою систем дощування, проте технічний прогрес не стоїть на місці, і все частіше сільгоспвиробникам у якості альтернативного варіанту зрошення качанистої пропонують краплинний спосіб поливу.
Зазначимо, що прогнозні площі під краплинним зрошенням просапних і багаторічних культур в Україні на 2013 р. складають біля 75 тис. га, що на 13 тис. га перевищує показник минулого року. Такий значимий приріст (+21%) прогнозується за рахунок введення в дію 10-12 тис. га систем краплинного зрошення кукурудзи на зерно, значно меншу частку складає соя ( до 500 га) та буряк цукровий ( до 330 га). Підвищений інтерес сільгоспвиробників саме до краплинного зрошення кукурудзи пояснюється такими факторами: підвищений попит на зерно, висока його ліквідність і ціна на рівні від 1750 грн/т за потенційної врожайності 16-18 т/га.
Проте на сьогодні значного практичного досвіду застосування раціональних технологій вирощування кукурудзи на зерно і сої за краплинного зрошення, які б забезпечували стабільну врожайність 16 і більше тонн з гектара кукурудзи та 5,5 бобів сої, немає. Адже відомо, що краплинне зрошення як інструмент, вносить докорінні зміни до основних складових самої технології вирощування. У першу чергу, це стосується схем сівби (а разом із ними – техніки і технології посіву і збирання), режиму зрошення, систем удобрення і захисту рослин. Ці елементи на разі є ще не до кінця відпрацьованими саме для ґрунтово-кліматичних умов Степу України. Тому досить часто, спілкуючись із сільгоспвиробниками, з’ясовуємо, що не маючи досвіду з цих питань вони не свідомо припускаються багатьох помилок, які потім, звісно, не дозволяють розкрити весь потенціал саме краплинного зрошення на кукурудзі чи сої.
Перше питання, яке тут виникає – це, власне кажучи, умови застосування саме локального способу зрошення. Передумовами можуть бути такі фактори: рельєф (ухил) полів, лімітований об’єм джерела зрошення, ціна на подачу поливної води тощо. Всі ці моменти необхідно врахувати при виборі способу і техніки зрошення, провести детальне техніко-економічне обґрунтування майбутнього проекту.

За умови вибору все ж таки краплинного способу поливу кукурудзи чи сої слід звернути увагу на деякі технологічні моменти. Перший момент – це використання поливних трубопроводів багаторічного терміну експлуатації, бажано з крапельницями з компенсацією тиску. Другий момент – це спосіб укладання поливних трубопроводів. На наше переконання, оптимальний варіант – на глибину 2-3 см. Рекомендований деякими постачальниками комплектуючих систем краплинного зрошення підземний спосіб укладання на глибину 30-45 см, має багато недоліків та певні складнощі в експлуатації системи. Третє – схема сівби. Очевидно, що традиційну схему сівби кукурудзи з міжряддям 70+70 см необхідно трансформувати шляхом звуження одного міжряддя до 40-50-60 см (залежно від типу ґрунту за гранулометричним складом), що, в свою чергу, оптимізує сам режим краплинного зрошення. Проте за цього виникають певні труднощі зі збиранням. Разом з тим, на наш запит, італійська компанія «Fantini», яка є одним із світових лідерів у галузі виробництва жаток для соняшника і кукурудзи, попередньо запевнила у випуску відповідних жаток з можливістю налаштування під змінені параметри схеми сівби. Що стосується схеми сівби сої на краплинному зрошенні, то тут наступне питання. Якщо керуватись виключно локальним принципом водоподачі за краплинного зрошення і залишати при сівбі технологічні колії, то за цього густота рослин складе максимум 450 тис.шт./га. Щоб досягти рекомендованої густоти рослин в умовах зрошення (800-900 тис.щт./га), необхідно застосовувати звичайний рядковий посів, зрошуючи за цього 100 % площі.
Четверте питання стосується визначення проектного режиму краплинного зрошення кукурудзи і сої, який залежатиме від передполивного порогу вологості ґрунту, глибини і ширини зони зволоження тощо. Фізіологічно кукурудза відносно посухостійка культура, проте для досягнення врожайності 16-18 т/га помірного режиму зволоження 70 чи 75% від НВ потенційно буде не достатньо.
П’яте і шосте: особливості системи удобрення полягають у розробці графіку внесення мінеральних добрив з поливною водою, який забезпечить оптимальне живлення у всі фази розвитку, а особливості системи захисту полягають в обґрунтуванні хімпрепаратів і технологій їхнього застосування при внесенні з поливною водою на системах краплинного зрошення.
З метою наукового обґрунтування технологій краплинного зрошення кукурудзи та сої Інститутом водних проблем і меліорації НААН у 2013 р. продовжено і розширено комплекс відповідних польових досліджень на землях Кам’янсько-Дніпровської дослідної станції ІВПіМ НААН (зона Степу Північного) та розпочато дослідження на 2-х гектарному полігоні просапних культур на землях ДП «ДГ «Брилівське» ІВПіМ НААН (зона Степу Сухого).
Схемою дослідів на базі Кам’янсько-Дніпровської дослідної станції передбачено вивчення різних способів поливу (дощування та краплинного зрошення) кукурудзи, рівнів передполивної вологості ґрунту (без зрошення, 75 та 85 % від найменшої вологомісткості ґрунту) та обґрунтування раціональних схем сівби за краплинного зрошення. На культурі сої передбачається порівняння 2-х схем сівби: стрічкової (густота рослин – 417 тис. шт./га) та звичайної рядкової (833 тис. шт./га) та варіантів краплинного зрошення і без поливу. У дослідах використано гібрид кукурудзи фірми «Monsanto» (FAO 380) та середньо ранньостиглий сорт сої Оксана (оригінатор – Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН).
Дослідження на базі ДП «ДГ «Брилівське» ІВПіМ носять швидше реконгостувальний характер: у 2013 р. на культурі кукурудзи передбачено порівняння лише 2-х варіантів: краплинного способу поливу та варіанту без зрошення.
Для вивчення водоспоживання рослин, зон зволоження ґрунту і призначення строків поливу буде використано тензіометричний метод, який базується на теорії потенціалу ґрунтової вологи. Тензіометричні датчики встановлюють на різних глибинах ґрунтового профілю і відстані від точки водоподачі. Схема розміщення тензіометрів та їхня кількість в режимних спостережних кущах визначається видом культури, схемою посіву та водно-фізичними властивостями ґрунту.
Крім цього, у 2013 р. співробітники Кам’янсько-Дніпровської дослідної станції виконують практичну науково-дослідну роботу: «Науковий супровід техніко-технологічного процесу зрошення та розробка рекомендацій щодо оптимізації водного режиму зрошуваних ґрунтів на базі ПАТ «Племзавод «Степной». В структурі посівів, на яких виконується науковий супровід зрошення, 145 га знаходиться під соєю та 358 га – під кукурудзою на зерно.
У наступних публікаціях ми із задоволенням будемо інформувати читачів журналу із перебігом подій, станом рослин на тому чи іншому варіанті досліду, власними спостереженнями та висновками стосовно вищеописаних експериментальних досліджень на практичної науково-дослідної роботи.

Поділится матеріалом:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Одноклассники
  • FriendFeed
  • LiveJournal
  • В закладки Google
  • Яндекс.Закладки
  • Мой Мир
  • Twitter
  • Facebook
  • del.icio.us
  • Digg
  • БобрДобр
  • MisterWong.RU
  • Сто закладок
  • Блог Я.ру
  • MySpace
  • Блог Li.ру
  • Blogger
  • Yahoo! Bookmarks

,

2 Responses to “Краплинне зрошення кукурудзи та сої”

  1. Горяїнов Валентин
    Январь 30th, 2015 at 02:26 | #1

    Доброго дня панове! Більше 12 років я займаюсь зрошуванням газонів та присадибних ділянок, використовую в своїй роботі в тому числі краплинне зрошування. Важко мене чимось здивувати в цій сфері, але я дивуюсь кожного дня, читаючи написане та видане. Жодного без помилок,як принципових, так і не дуже. Наприклад Інститут гідротехніки та меліоррації Української академії аграрних наук розробив ДСТУ EN13635:2007, тобто запропонував такі фахові слова, якими треба користуватися, коли ми балакаємо про краплинне зрошування.
    В цій статті використано термін ПОЛИВНИЙ ТРУБОПРОВІД З КРАПЕЛЬНИЦЯМИ З КОМПЕНСАЦІЄЮ ТИСКУ. Зупинюсь тільки на двох помилках: термін emitting pipe використано в російськомовному перекладі — ПОЛИВНОЙ ТРУБОПРОВОД — ГОСТ ИСО 9261 — 2004, ДСТУ перекладає цей термін як — ВОДОВИПУСКНИЙ ТРУБОПРОВІД, по-друге, не існує крапельниць з компенсацією тиску. ДСТУ каже — РЕГУЛЬОВАНІ ВИПУСКНІ ПРИСТРОЇ.
    У статті ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КЗ автор вказує, що краплинне зрошення та мікродощування об’єднуються єдиною назвою — МІКРОЗРОШЕННЯ. ДСТУ вказує, що ЛОКАЛЬНЕ ЗРОШУВАННЯ реалізується способом КРАПЛИННОГО та МІКРОЗРОШУВАННЯ, а про мікродощування — це вигадки.
    Далі про неприємне: сам ДСТУ13635 має принципові помилки,які пов’язані з перекладом терміну nominal emission rate. ГОСТ ИСО 9261-2004 стверджує,що це НОМИНАЛЬНЫЙ РАСХОД ВОДЫ. ДСТУ каже, що це НОМІНАЛЬНА НОРМА РОЗПИЛЮВАННЯ. Слово РОЗПИЛЮВАННЯ це віддієлівний прийменник від слова РОЗПИЛЮВАТИ, наприклад дошку пилкою. Скільки літрів на годину ми напиляємо?

    Доцільний коментар? Thumb up 0 Thumb down 0

  2. Андрій
    Сентябрь 3rd, 2015 at 09:40 | #2

    Доброго дня, Валентине! Не хочу вступати з Вами в дискусію, але напишу про такі речі. По-перше в Україні ДСТУ мають не обовязковий, а РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ характер, у свій час займався розробкою не одного держ. стандарту, знаю про що мова. По-друге наведений Вами ДСТУ EN — це гармонізований стандарт з Європейським, а їх найчастіше банально перекладають, а перекладач — явно не фахівець у сфері меліорації. Стосовно краплинного зрошення (саме так правильно, тому що «зрошування» — це сам процес, його реалізіця), то раджу Вам користуватися ДСТУ 7704:2015 «Зрошення. Мікрозрошення. Терміни та визначення основних понять», у цьому році буде діючий, ближчим часом вийде із друку.

    Доцільний коментар? Thumb up 2 Thumb down 0

Коментувати

Content Protected Using Blog Protector By: PcDrome.